Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, – повідомляє Олексій Чубаров, начальник Волновасько-Мангушського управління Головного управління ДФС у Донецькій області.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи організації або уповноваженим ним органом чи фізичною собою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове пенсійне страхування до початку роботи працівника.
– Так, трудові відносини можна розділити на декілька складових: оформлення трудових відносин, нарахування єдиного соціального внеску, нарахування податку на доходи фізичних осіб і військового збору, – зазначив Олексій Дмитрович.
– Щодо єдиного соціального внеску, то його сплачують всі фізичні особи-підприємці незалежно від виду діяльності, системи оподаткування і доходу. Також ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, тобто це одне з тих питань, яке найбільше викликає занепокоєння у фізичних осіб - підприємців, які називаються «сплячими». Законодавством передбачено пільгу при сплаті ЄСВ: вона застосовується до фізичних осіб-підприємців, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідну пенсію або соціальну допомогу.
Мінімальна зарплата, відповідно до законодавства, встановлюється, як для 40-годинного робочого тижня, так і для погодинної оплати праці. 4173 гривні – це мінімальна зарплата в 2019 р. для повної зайнятості. Роботодавці, у яких працівник працює погодинно також повинні дотримуватися мінімальної гарантії – 25 гривень 13 копійок за одну годину. Мінімальна зарплата у погодинному розмірі може застосовуватися будь-яким роботодавцем незалежно від системи оподаткування та виду діяльності. Але тут є певні нюанси.
– Обов'язкова умова для погодинної оплати праці – це не повний робочий день, – пояснив Олексій Дмитрович. – Тобто, працівник виконує обов'язки, які на нього покладені 1-2 або 4-5 годин на день. І за дотриманням цієї умови буде слідкувати, як інспекція праці, так і фіскальна служба.
Виплата мінімальної зарплати у розмірі 4173 гривні не поширюється також на роботу за цивільно-правовими договорами. Тому багато підприємців вирішують укладати саме їх. Але є маса випадків, коли він недопустимий і неможливий. А неправильна кваліфікація відносин між роботодавцем і працівником матиме негативні наслідки.
– Робота за цивільно-правовим договором регламентується цивільним законодавством, – зазначає Олексій Дмитрович. – Якщо в ході проведення будь-якої перевірки, будь-то інспекція праці чи орган фіскальної служби, буде встановлено, що цивільно-правовий договір це лише підміна поняття, а працівник перебуває у трудових відносинах, то ЦПД буде визнаний удаваним і за цим будуть наслідки, які притаманні основному договору. Роботодавець буде мати: донарахування не нарахованого і не виплаченого ЄСВ, нарахування податку на доходи фізичних осіб і військового збору, притягнення до адміністративної відповідальності, поновлення гарантій найманому працівнику, тому що він претендуватиме і на стягнення додаткової зарплати.
Трудовий договір укладається, як пояснює начальник Волновасько-Мангушського управління, з метою організації процесу праці і кінцевим результатом не можуть бути конкретні роботи, тобто працівник виконує посадові обов'язки. Тоді як цивільно-правовий договір укладається на виконання певного виду робіт, наприклад, встановити два вікна чи полагодити один кондиціонер. За цивільним договором особа, яка надає послуги або роботи не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, доручений об'єм робіт або послуг підрядчик виконує у спосіб, строки та умови, які він сам визначає.
– Це неможливо застосувати у широкій сфері, – акцентує Олексій Чубаров. – Наприклад, у роздрібній торгівлі, мається на увазі, робота продавцем або реалі затором – це однозначно не цивільно-правовий договір. Цивільно-правовий договір по охороні також недопустимий, тому що це взагалі ліцензійний вид діяльності і надання послуг за таким договором суперечать не лише цивільному законодавству, а й ряду законів, які регламентують порядок ліцензування. І таких речей багато. Роботодавці повинні розуміти, що укладати ЦПД можна і регламентовано законодавством, але лише у тих випадках, коли це не підміна поняття і не трудовий договір.
Деякі роботодавці намагаються підмінити трудовий договір випробувальним терміном або стажуванням. Та це також неправильний підхід.
– Стажування регламентується законом «Про вищу освіту», і це ніщо інше, як здобуття додаткових навичок особою, яка проходить навчання, – каже Олексій Дмитрович. – Тобто стажування це не є трудові відносини. І воно застосовується у виняткових випадках визначених виключно законом «Про вищу освіту». Дехто також бере працівника на випробувальний термін без оформлення виплат і нарахувань. Люди вважають, що випробувальний період – це не трудові відносини: я тільки придивлюся чи мені працівник підходить, а після того визначимось чи будемо укладати трудовий договір. Кодекс законів про працю також регламентує стажування, але в цьому випадку це є початком трудових відносин з моменту фактичного допуску людини до роботи. І таке стажування дається для того, щоб встановити випробувальний період по закінченню якого роботодавець може звільнити працівника без додаткових підстав для звільнення. Це додаткова можливість роботодавцю, якщо працівник не сумлінний, звільнити його по закінченню цього терміну, тобто не укладати далі безстроковий або строковий трудовий договір.
Зважаючи на все вищевикладене Олексій Чубаров радить роботодавцям укладати трудові договори, у деяких випадках може бути неповна зайнятість, але не підмінювати поняття і розуміти свою відповідальність. Нехтування питаннями оформлення трудових відносин може дорого обійтись роботодавцю.
| 
