Про внесення змін до Податкового кодексу України
В газеті «Голос України» від 31.12.2015 № 250 опубліковано Закон України від 24 грудня 2015 р. № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».
Зокрема, Законом передбачено наступні зміни:
Як і обіцялося раніше, у 2016 році встановлюється єдина ставка нарахування ЄСВ. Вона становитиме 22% і застосовуватиметься до усіх видів доходів, на які раніше нараховувався ЄСВ. Виняток становитимуть тільки спеціальні ставки нарахування ЄСВ для інвалідів (8,41%, 5,3% і 5,5%), які залишатимуться без змін.
Утримання ЄСВ з доходів – скасовується! Водночас у 2016 році скасовується і визначення класу професійного ризику для роботодавців та відповідні перевірки з боку Фонду соцстрахування щодо правильності такого визначення.
А максимальна величина місячного доходу, на який нараховується ЄСВ, становитиме не 17, а 25 прожиткових мінімумів
При цьому, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ, як і раніше, розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ (тобто 22%).
Також у 2016 році сума мінімального страхового внеску з ЄСВ становитиме:
- З 01.01.2016 р. – 303,16 грн (22% × 1378 грн),
- З 01.05.2016 р. – 319 грн (22% × 1450 грн);
- З 01.12.2016 р. – 341 грн (22% × 1550 грн).
Також, як і раніше, якщо підприємець – платник єдиного податку є інвалідом або пенсіонером за віком та отримує відповідну пенсію або соціальну допомогу, він звільняється від обов’язку сплати ЄСВ. Цю норму не виключено.
До п. 2 та п.3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ зміни не вносилися. А це означає, що хоча ставка ЄСВ змінилася також для всіх підприємців незалежно від системи оподаткування і становитиме 22%, але база для нарахування ЄСВ залишається без змін.
А отже, в 2016 році:
- підприємці на загальній системі оподаткування сплачуватимуть ЄСВ з чистого доходу (різниці між отриманим доходом та понесеними витратами, відповідно до норм ст. 177 ПКУ). Враховуючи зменшення ставки ЄСВ, сплачуватимуть такі підприємці в 2016 році ЄСВ менше! У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник матиме право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Але сума ЄСВ, який сплачується, не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) або приймається рішення про сплату такого ЄСВ при відсутності оподаткованого доходу;
- підприємці на єдиному податку сплачуватимуть ЄСВ на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
І як ми бачимо, не враховуючи збільшення розміру мінімальної зарплати, у 2016 році, за рахунок зменшення ставки для підприємців (з 34,7% до 22%), ЄСВ навіть у мінімальному розмірі сплачуватиметься в меншій, ніж у 2015 році, сумі.
Для порівняння у грудні 2015 р. мінімальний страховий внесок з ЄСВ становив 1378 х 34,7% = 478,17 грн.
Особливості зарахування коштів на електронні рахунки суб’єктами спецрежиму оподаткування в сільському господарстві
Державна фіскальна служба України листом від 05.01.2016 р. №203/7/99-99-19-03-02-17роз’яснила окремі особливості перерахування у 2016 році коштів на додаткові електронні рахунки, відкриті суб’єктами спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві.
З 1 січня 2016 року позитивна різниця між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту звітного періоду, визначена по окремих видах сільськогосподарських операцій, перераховується до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств у різних частках залежно від виду продукції:
а) по операціях із зерновими (коди 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД) та технічними (коди 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД) культурами:
- до Державного бюджету України у розмірі 85%; на спеціальні рахунки - 15 %.
б) по операціях із продукцією тваринництва ( коди товарних позицій 0102 і 0401 згідно з УКТ ЗЕД) підлягає перерахуванню:
- до Державного бюджету України у розмірі 20 %; на спеціальні рахунки-80%.
в) по операціях із іншими сільгосптоварами/послугами:
- до Державного бюджету України у розмірі 50 %; на спеціальні рахунки -50%.
Отож, для забезпечення розрахунків з бюджетом та перерахування коштів на спец- рахунки, сільськогосподарським підприємствам, які станом на 01.01.2016р. зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування, відкриваються три додаткові електронні рахунки для вищевказаних видів операцій. Такі рахунки відкриваються на доповнення до вже відкритих суб’єктами спеціального режиму оподаткування рахунків, на які перераховуються кошти для розрахунків з бюджетом (3751) та для перерахування коштів на спеціальні рахунки (3752).
Встановлений Кодексом порядок перерахування коштів на електронні рахунки та з електронних рахунків на спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників та до державного бюджету застосовується до операцій з постачання сільськогосподарської продукції, що здійснюються починаючи з 1 січня 2016 року включно.
Нові ставки акцизного податку на підакцизні товари
Згідно Закону України від 24 грудня 2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесені зміни до Податкового кодексу України стосовно збільшення ставок акцизного податку на підакцизні товари.
На пиво із солоду акцизний податок збільшується вдвічі (до 211 грн. - 2 грн. 48 коп. за літр), на лікеро-горілчані вироби - на 50% (до 105 грн. 80 коп. за літр 100-відсоткового спирту, на кріплені вина і вермути акцизна ставка підвищиться вдвічі (до 7 грн. 16 коп. за літр), на ігристі вина - також удвічі (до 10 грн. 40 коп. за літр), на слабоалкогольні напої акциз зросте на 300. 59 коп. за літр 100-відсоткового спирту).
На сигарети акциз за специфічною ставкою зросте на 40% (до 318 грн. 26 коп. за 1 тисячу штук).
Слід зазначити, що не змінені ставки податку при роздрібній реалізації пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів. Як і раніше, ставка становить 5% від вартості товару.
Разом з тим для роздрібної торгівлі змінилася ставка податку для пального - вона становить 0,042 Євро за кожний літр реалізованого товару.
Важливими змінами також є те, що впроваджуються обов’язкові електронні акцизні накладні, які будуть складатися при здійсненні операції з реалізації пального. Акцизні накладні будуть впроваджуватись з березня 2016 року.
Податкові зміни – 2016: податок на доходи фізичних осіб
З 01.01.2016 р. відповідно до Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» введена єдина ставка податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) 18 відс. замість колишніх 15 і 20.
За ставкою 18 відсотків оподатковуються більшість видів доходів, визначених розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у тому числі, але не виключно:
- доходи, одержані, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами;
- доходи, отримані від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому у п. 170.1 ст. 170 ПКУ;
- частина доходів отриманих платником податку - нерезидентом від операцій з нерухомим (рухомим) майном, розмір якої визначається відповідно до ст. 172-173 ПКУ;
- доходи у вигляді спадщини (подарунку), що успадковуються (приймаються у дарунок) спадкоємцем (обдарованим) від спадкодавця (дарувальника)-нерезидента, або успадковуються (приймаються у дарунок) спадкоємцем (обдарованим)-нерезидентом від спадкодавця (дарувальника)-резидента;
- іноземні доходи, отримані платником податку - резидентом;
- оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований контролюючим органом згідно із ПКУ;
- сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 689 грн.), крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу;
- сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ;
- кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання;
- доходи, що становлять позитивну різницю між:
сумою коштів, отриманих платником податку внаслідок його відмови від участі в фонді фінансування будівництва, та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду, крім випадків, коли платник податку одночасно передає кошти, отримані з фонду фінансування будівництва, в управління тому самому управителю у той самий або інший фонд фінансування будівництва;
сумою коштів, отриманих платником податку від інших осіб внаслідок відступлення на їх користь права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва (у тому числі, якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу), та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду за цим договором;
- дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім доходів визначених абзацами «а» - «ґ» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Дія п.п. 164.2.14
п. 164.2 ст. 164 ПКУ не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування;
- сума страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум або пенсійних виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя (у тому числі за договорами страхування довічних пенсій) та недержавного пенсійного забезпечення, за договорами пенсійного вкладу, договорами довірчого управління, укладеними з учасниками фондів банківського управління, у випадках та розмірах, визначених п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 ПКУ;
- сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються:
а) особою-резидентом, що визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за такими договорами;
б) одним із членів сім'ї першого ступеня споріднення платника податку;
в) роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15 відсотків нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як п'яти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків;
- доходи, отримані платником податку як додаткове благо (крім випадків передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді доходів, встановлених абзацами «а» - «е»;
- дохід, отриманий платником податку за зданий (проданий) ним брухт дорогоцінних металів, крім доходу, отриманого за брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України;
- сума перевищення граничного розміру нецільової благодійної допомоги, отриманої платником податку протягом звітного податкового року (у 2016 році – 1 930 грн.);
- інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Крім того, переглянуто ставки ПДФО в частині оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, нарахованих на користь платників податку – фізичних осіб. Замість 15 (30) відс. застосовується ставка податку 18 відсотків.
Зменшено ставку ПДФО для пасивних доходів з 20 відс. до 18 відсотків. Термін «пасивні доходи» означає такі доходи:
- проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;
- проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;
- інші проценти (у тому числі дисконтні доходи);
- процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
- плата (відсоток), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;
- дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв'язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;
- дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;
- відсотки (дисконт), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону;
- дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку у результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;
- інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;
- роялті;
-дивіденди по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування;
-дивіденди по акціях та корпоративних правах, нараховані резидентами – не платниками податку на прибуток підприємств;
-дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з п.п. 153.3.7 п. 153.3 ст. 153 ПКУ, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.
Разом з тим, для дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств залишено ставку податку 5 відсотків.
Ставка податку 15 відс. встановлена для пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України або бюджету згідно із законом, в частині перевищення над триразовим розміром мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня (у розрахунку на місяць) (у 2016 році – 4 134 грн.) (п. 167.4 ст. 167 ПКУ).
Ставка податку 0 відс. встановлена безпосередньо в п. 167.3 ст. 167 ПКУ та застосовується до:
- вартості власності, що успадковується (приймається у дарунок) членами сім'ї спадкодавця (дарувальника) першого ступеня споріднення;
- вартості власності (об’єкт нерухомості, рухомого майна, зокрема: предмет антикваріату або витвір мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння; будь-який транспортний засіб та приладдя до нього; інші види рухомого майна; готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця (дарувальника), відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю), що успадковується (приймається у дарунок) особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
- вартості власності (об’єкт нерухомості, рухомого майна, зокрема: предмет антикваріату або витвір мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння; будь-який транспортний засіб та приладдя до нього; інші види рухомого майна), що успадковується (приймається у дарунок) дитиною – інвалідом;
- грошових заощаджень, поміщених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошових заощаджень громадян України, поміщених в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються (приймаються у дарунок) спадкоємцем (дарувальником)- резидентом.
Водночас ставка податку для доходів, отриманих платником податку - резидентом від продажу нерухомого (рухомого) майна, спадщини (подарунку), в частині що підлягає оподаткуванню залишено без змін – 5 відсотків.
Розширено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 165.1.57 - 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), а саме:
- сума коштів, яка надається платнику податку міжнародною фінансовою організацією в межах своєї офіційної діяльності в Україні у зв'язку із здійсненням заходів щодо енергоефективності та енергозбереження в рамках реалізації в Україні проектів міжнародної фінансової організації (як безпосередньо, так і через уповноважені банки або іншим способом, передбаченим відповідним проектом такої міжнародної фінансової організації);
- сума коштів, яка надається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, платнику податку іншою, ніж зазначена у підпункті 165.1.57 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, фінансовою організацією чи фондом, що займається фінансуванням програм розвитку, у зв'язку із здійсненням заходів щодо енергоефективності та енергозбереження в рамках реалізації в Україні проектів такої організації чи фонду (як безпосередньо, так і через уповноважені банки або іншим способом, передбаченим відповідним проектом такої організації чи фонду);
- сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).
Уточнено розмір податкової соціальної пільги для будь – якого платника податку, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року (раніше це була тимчасова норма, яку подовжували з року в рік) (п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).
Законом України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум на працездатних осіб станом на 1 січня 2016 року встановлено у розмірі 1378 гривень.
Отже, будь – який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, розмір якого у 2016 році не перевищує 1930 гривень (у розрахунку на місяць) (1378,00 х 1,4 та округлюється до найближчих 10 гривень) на суму податкової соціальної пільги – 689 гривень (1378,00 х 50 відс.).
Разом з цим суми податкової соціальної пільги для окремих категорій платників податку, визначених п.п. 169.1.2 – 169.1.4 встановлено:
- у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ - 689,00 гривень (689,00 х 100 відс.), - для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину;
- у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ – 1033, 50 гривень (689,00 х 150 відс.), - для такого платника податку, який:
а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;
в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;
ґ) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена п.п. «б» п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ;
д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;
е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у п.п. «б» п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ;
- у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної
п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ – 1378,00 гривень (689,00 х 200 відс.), - для такого платника податку, який є:
а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу";
б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;
г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;
ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.
Зауважуємо, що граничний розмір заробітної плати, який дає право на податкову соціальну пільгу одному з батьків визначається з урахуванням кількості дітей. Наприклад, якщо платник податку має двох дітей, граничний розмір заробітної плати, який дає право на податкову соціальну пільгу одному з батьків у 2016 році становить 3860 гривень (1930, 00 гривень х 2 дитини).
Скасований обов'язок подання платником податку податкової декларації за результатами 2016 року у тому випадку, якщо він впродовж звітного року отримував зарплату і виплати у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами одночасно від двох і більше податкових агентів і загальна річна сума таких доходів перевищувала сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (виключений п.п. «є» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Внесено зміни до ст. 179 ПКУ в частині неподання платником податку податкової декларації якщо такий платник у 2016 році отримував доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ (абз. 3 п. 179.2 ст. 179 ПКУ).
Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України про обмеження поставок товарів на тимчасово окуповану територію України
18 січня 2016 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1035 «Про обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію».
Постановою № 1035 відповідно до підпункту 4 пункту 12.4 статті 12 Закону України від 12 серпня 2014 року № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» введено заборону на період тимчасової окупації поставки товарів (робіт, послуг) під всіма митними режимами з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію, за винятком:
- особистих речей громадян, що переміщуються в ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі;
- соціально значущих продуктів харчування, які переміщуються громадянами, на суму не більше 10 000 гривень і сумарна вага яких не перевищує 50 кг на одну людину.
Крім того, дія Постанови № 1035 не поширюється на:
- поставку електричної енергії з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію;
- поставку з тимчасово окупованої території на іншу територію України товарів, що мають стратегічне значення для галузей економіки та безпеки держави;
- ввезення на тимчасово окуповану територію гуманітарної допомоги, яка надається міжнародними гуманітарними організаціями.
З повним текстом Постанови № 1035 можна ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).
Податковою міліцією Донецької області попереджено незаконне відшкодування ПДВ у сумі понад 1 млн. грн.
У січні поточного року за матеріалами Оперативного управління ГУ ДФС у Донецькій області до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення та розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, відносно службових осіб підприємства Донецької області, які в порушення вимог п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України у податковій звітності з податку на додану вартість за травень-вересень 2014 року незаконно задекларували бюджетне відшкодування ПДВ у сумі понад 1,0 млн. грн., однак фактично відшкодування ними не було отримано з незалежних від них причин.
Таким чином, завдяки діям податківців попереджено незаконне бюджетне відшкодування ПДВ на суму понад 1 млн. грн., та на теперішній час здійснюються слідчі дії щодо притягнення винних до відповідальності.
За 2015 рік Мангуською ОДПІ забезпечено надходжень до бюджетів усіх рівнів у сумі 126,8 млн.грн.
До державного бюджету за 2015 рік надійшло 35,6 млн.грн. податків та зборів. За основними платежами, які формують державний бюджет, мобілізовано:
- податку на доходи фізичних осіб – 16,4 млн.грн.,
- податку на додану вартість –8,6 млн.грн.,
- військового збору – 5,7 млн.грн.,
- податку на прибуток (90%) – 2,3 млн.грн.,
- рентної плати за користування надрами – 1 млн.грн.,
- екологічного податку – 0,5 млн.грн.
За 2015 рік до місцевих бюджетів платниками податків Мангуської ОДПІ сплачено 91,3 млн.грн. податків та зборів.
За основними платежами, які формують місцеві бюджети, надійшло:
- податку на доходи фізичних осіб (75%) – 47,8 млн.грн.,
- плати за землю –19 млн.грн.,
- єдиного податку – 15,6 млн.грн.,
- акцизного податку з реалізації підакцизних товарів –3,3 млн.грн
- екологічного податку – 2,1 млн.грн.,
- податку на нерухоме майно -0,8 млн.грн.
- рентної плати за користування надрами – 0,4 млн.грн.,
- податку на прибуток (10%) – 0,3 млн.грн.,
Платникам податків на рахунки відшкодовано 0,3 млн.грн. податку на додану вартість.
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за 2015 рік склали 88,9-млн.грн
Фізичні особи - підприємці, обсяг доходу яких перевищив 5 млн. гривень, втратили право перебувати на спрощеній системи
Законом України від 24 грудня 2015 року N 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", який набрав чинності з 01 січня 2016 року, фізичні особи - підприємці мають право застосовувати спрощену систему оподаткування як платники єдиного податку третьої групи при граничному обсязі доходу за рік від здійснення підприємницької діяльності, що не перевищує 5 млн. гривень.
Тобто, з 1 січня 2016 року суб'єкти господарювання - фізичні особи, обсяг доходу яких у 2015 році перевищив 5 млн. грн., втратили право перебувати на спрощеній системі оподаткування, оскільки такі платники не відповідають вимогам, встановленим главою 1 "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV Податкового кодексу України (далі - ПКУ) щодо застосування спрощеної системи оподаткування.
Таким чином, вказана категорія фізичних осіб - підприємців з 01.01.2016 р. зобов'язана перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ. Заява щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування повинна бути подана з урахуванням норм п. 293.8 ст. 293 ПКУ не пізніше 20.01.2016 р.
Суб'єкти господарювання - фізичні особи, які за підсумками 2015 року задекларували обсяг доходу понад 5 млн грн. та добровільно не перейшли на сплату інших податків і зборів, виключаються з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу відповідно до п. 299.10 ст. 299 ПКУ.
Також повідомляємо про зміну відсоткових ставок єдиного податку для платників третьої групи, які з 01.01.2016 р. встановлені у розмірі:
3 відс. доходу - у разі сплати податку на додану вартість;
5 відс. доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
При цьому фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок з доходів, отриманих протягом 2015 року, за ставками, що застосовувались до 01.01.2016 р. (2 відс. доходу - у разі сплати податку на додану вартість, 4 відс. доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку).
У разі отримання у 2015 році доходу понад 20 млн. грн., до суми перевищення застосовується ставка 15 відс. (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).
Про це зазначено в листі ДФС України від 18.01.2016 р. N 1527/7/99-99-17-02-02-17 «Про окремі зміни у законодавстві щодо спрощеної системи оподаткування».
| 
